Mott Iron Works – металургійний завод Мотта 

Нью-Йорк було засновано на початку 17 ст., а якщо бути точним, то в 1624 р. З цього часу місто активно розвивалося, перш за все, як торговельний порт, осередок торгівлі, центр посилення спочатку голландського, далі англійського впливу на нові землі. Це тривало до початку Війни за незалежність. В цей період Нью-Йорк став першою столицею США. А далі місто просто росло як порт, культурний, фінансовий, політичний, торговельний та промисловий центр. Так тривало до сьогоднішніх часів. На початок ХХІ ст. в місті розвинулись такі галузі промисловості, як хімічна, машинобудівна, текстильна, харчова. А як щодо металургійної галузі? Ви знаєте, що були часи, коли Нью-Йорк був і металургійним центром країни. Зокрема, у Бронксі містився один з великих заводів, що називався «Mott Iron Works», тобто металургійний завод Мотта. Якщо не знали, то пропонуємо вам ознайомитись з цікавою інформацією про це підприємство від видання bronx1.one.

Історія виникнення підприємства

Як розповідає видання waltergrutchfield, якщо внести в стрічку пошуковика слова Металургійний завод Мотта (“Mott Iron Works”), то він вам одразу запропонує інформацію про виникнення підприємства Джордана Л. Мотта (Jordan L. Mott) в 1928 р. в Бронксі. Також отримаєте ще декілька відомих фактів. Загалом доведеться читати хвилин 5. В той же час якщо “копнути» цю тему глибше, виявляється, що все значно цікавіше.

Варто почати з того, що Джордан Л. Мотт (Jordan L. Mott) – це американський винахідник і підприємець. Його батько був посадовцем в Нью-Йорку та промисловцем. Син хоча й починав своє життя як бакалійник, але пізніше не лише перейняв батьків ливарний бізнес, а й покращив його, адже мав безліч ідей для металургії. Зокрема, він придумав новий пристрій для розділення різних матеріалів. Його використовували виробники паперу та текстилю. На той час палили деревом, а тому, коли Мотт винайшов кухонну піч, яку можна було безпечно завантажувати антрацитним вугіллям, то це суттєво скоротило витрати господарств. Також саме він є винахідником гідравлічного пресу, який стискав матеріали для виготовлення паперу чи компресування металевих деталей. Наступний його виріб, який здобув популярність – це гвинтовий насос для морського транспорту. Також він удосконалив водяні колеса (їх використовували в текстильній промисловості, в млинах, річковому судноплавстві). А тому виробляти було що, а отже, Джордан Л. Мотт (Jordan L. Mott) спочатку побудував невелику ливарну майстерню біля свого магазину на Уотер-стріт (Water St.) у боро Мантхеттен. З часом замовлень стало так багато, що довелось придбати землю для будівництва заводу.

Будівництво заводу

Підприємство було збудовано в Бронксі, на річці Гарлем, на 134 вулиці (134 street). Ділянка примикала до Гарлемського мосту. Поряд був канал, яким можна було перевозити матеріали. Землю було придбано в землевласників Моррісів (Morrisov), які давно нею володіли і, крім цього, були посадовцями. Вартість землі для заводу склала 175 доларів за акр. Біля заводу було збудовано будинок, іншими словами резиденцію, а поряд розкинулося селище для робітників.

Як працював завод

Будівництво заводу відбувалося паралельно з виробництвом виробів. Перші ливарні цехи були дерев’яними. Вони часто горіли. Але з’являлися знову все більшими і більшими. Під час однієї з пожеж, поки вогнеборці гасили полум’я, Джордан Л. Мотт (Jordan L. Mott) та робітники будували інший цех.

Наскільки великим був завод. За переписом 1850 р. вказувалось, що на Джордана Л. Мотта (Jordan L. Mott) працювало 4 робітники, які отримували 186 доларів в місяць. Підприємство виготовляло труби та плити. За іншими даними на нього працювало 40 робітників, які отримували 960 доларів США.

Його підприємство було таким успішним, що в 1871 р. його вартість склала 1 млн. доларів. На той час заводом вже керував син Джордана Л. Мотта (Jordan L. Mott) – Джордан Л. Мотт-молодший.

Що виробляв завод Mott Iron Works

Завод існував майже 100 років і за цей час прославився різноманітними виробами. Назвемо відомі вироби з чавуну високої якості Металургійного заводу Мотта (“Mott Iron Works”):

  • Перше – це орнаментальна ковка. Підприємство було відоме в країні своїми якісними, гладкими поручнями, ліхтарями, огорожами, решітками та воротами. Ці вироби часто використовувалися для оформлення будинків та інших споруд.
  • Друге –  це решітки для камінів. Вони були довговічними та естетично привабливими. Їх було зручно використовувати, щоб вугілля та попіл не падали на підлогу.
  • Третє – це підвісні піддони. Ці вироби встановлювали під ваннами та умивальниками.
  • Четверте – це пожежні гідранти, які мали гарний дизайн, інвертовану букву «Y», та набули поширення в усьому світі.
  • П’яте – завод виготовляв якісні печі для кухонь, також каміни, печі промислові, вентилятори для останніх.
  • Шосте – підприємство було одним з лідерів країни по виробництву колес, кузовів, залізничних колій.

Переїзд і закриття

Завод успішно працював понад півстоліття завдяки генію Джордана Л. Мотта (Jordan L. Mott), який не втомлювався придумувати та впроваджувати у виробництво нові та якісні вироби. Тільки смерть завадила йому продовжувати дивувати сучасників своїми шедеврами. Не так пощастило його синові і внуку.

В 1902 р. газета The New York Times опублікувала статтю із заголовком, де було сказано, що «Завод у Мотт-Хейвен буде покинутий» (Mott Haven Plant to be Abandoned). А на новому місці планується звести 7 нових будівель. Куди переїжджав завод і чому? Причини нам невідомі. Припускаємо, що до цього призвели фінансова скрута або ж бажання знаходитися там, де їх вироби краще продавалися, чи біля джерел руди. Місце нового його розташування – місто Трентон (Trenton) в штаті Нью-Джерсі. Було вирішено, що завод точно туди переїде, а тому розпочались підготовчі заходи. Вони полягали в тому, що необхідно було спочатку побудувати на новому місті спеціальні заводські будівлі, а лише тоді перевозити обладнання. На це планувалося витратити наступні 12 місяців.

В Трентоні, який на той час був одним із центрів по виробництву резини в США, мали збудувати 7 нових будівель. Перше – це ливарний цех довжиною 500 футів. Далі електростанція, яка мала живити виробництво, давати світло у приміщення для робітників. План її був майже готовий. І її мали почати споруджувати 1 серпня 1902 р. Далі інші будівлі. Серед них важливе місце посідав одноповерховий емалювальний цех, який повинен був мати довжину 300 футів. Планувалося об’єднати машинний та мідний цехи в одній будівлі. Вона мала складатися з 4-х поверхів і мати підвал. Ще дві будівлі повинні були бути меншими за інші.

Напередодні оголошення про переїзд агенти сім’ї Л. Мотта купували нерухомість в Трентоні для розміщення корпусів заводу та робітників. Лише після цього було оголошено про саму угоду. Також просочилася інформація, що вартість будівництва нового заводу сягнула 1 млн доларів.

Отже, завод переїхав на нове місце і ще деякий час там працював. За деякими даними він зупинився в 1920-х роках, а за іншими вже в 1940-х. Сьогодні територія заводу як в Бронксі, так і Трентоні є історичною пам’яткою цих міст і нагадує про промислову могутність США того періоду. А що ви знаєте про Джордана Л. Мотта (Jordan L. Mott) та його підприємство в Бронксі? Пишіть в коментарях.

More from author

5 ключових показників надійного підрядника з прибирання: на що звернути увагу, перш ніж найняти

Коли мова заходить про підтримку чистоти та комфорту у вашому домі чи офісі, наймання відповідного підрядника з прибирання має першочергове значення. Надійний клінінговий підрядник,...

Школа для медсестер імені Лінкольна

США – це одна із найрозвиненіших країн світу, але й тут були, є, і мабуть, будуть ситуації, коли для того, щоб працювати, навчатися чи...

Лікарня Фордхем

Наше життя складається таким чином, що інколи нам доводиться звертатися до лікарів. І хоча ми часто критикуємо американську медицину чи страхові компанії, але погодьтеся,...
.,.,.,.,.