Поштові відділення є не лише місцями надання послуг, а й справжніми архітектурними перлинами, що відображають багатий історичний спадок району. Їхній витончений дизайн та ретельне опрацювання деталей розкривають епоху, коли естетика у громадських спорудах мала велике значення. Ці будівлі мають важливе культурне значення, адже не тільки виконують практичну функцію, а й надають можливість відчути дух минулого, розповідаючи про розвиток поштового зв’язку в різні часи. Вишукані фасади, скульптури й фрески яскраво демонструють, як колись поєднували функціональність із красою. Сьогодні bronx1.one розкаже про головне поштове відділення Бронкса, яке відігравало велику роль у загальній інфраструктурі міста та є вишуканою історичною памʼяткою.
Передумови будівництва поштового відділення
На початку XX століття Бронкс пережив стрімке зростання населення завдяки розширенню метро. До 1930 року тут вже мешкало понад мільйон осіб. Відповідно зростання населення призвело до збільшення й обсягу поштових відправлень. Лише з 1907 по 1915 рік кількість поштових відправлень зросла майже вдвічі — з 27 до 50 мільйонів.
Перші спроби заснувати центральне поштове відділення почалися ще у 1902 році, коли конгресмен Корнеліус А. Пагслі запропонував виділити на це 250 тисяч доларів. Однак законопроєкт не пройшов, й подальший прогрес зупинився майже на вісім років. Лише у 1910 році федеральний уряд придбав земельну ділянку на Спенсер Плейс між 149-ю та 150-ю вулицями за 100 тисяч доларів. Це місце вважалося стратегічно важливим через близькість до метро та комерційних зон. Пізніше уряд викупив увесь квартал, розширюючи власність до Мотт-авеню (нині — Grand Concourse), витративши загалом 285 тисяч доларів.
За наступні 10 років ініціатори будівництва великого поштового відділення, яке б задовольнило усі потреби містян, неодноразово намагалися отримати фінансування, але всі спроби виявилися безрезультатними. Місцеві бізнесмени, представники Конгресу й торгівельні організації Бронкса просували ідею будівництва поштового відділення, пропонуючи бюджети від 850 тисяч до 1,5 мільйона доларів. Лише в 1929 році уряд нарешті погодився звести головне поштове відділення на Мотт-авеню. У 1930 році поштмейстер Волтер Ф. Браун повідомив, що місце розглядається як потенційний поштовий центр на кшталт головного відділення Мангеттена. У 1932 році до законопроєкту включили асигнування в розмірі 1,42 мільйона доларів, але фінансування знову затрималося.
Як та хто будував нове поштове відділення
Нарешті у лютому 1934 року генеральний поштмейстер Джеймс А. Фарлі повідомив, що поштовий департамент прийняв рішення створити великий центр збору й розподілу пошти на перехресті Мотт-авеню та 149-ї вулиці у Бронксі. Вже в червні того ж року на проєкт виділили кошти через програму Адміністрації громадських робіт (PWA).
Проєктуванням займався архітектор Луїс А. Саймон, який керував проєктами PWA, однак через масштабну кількість нових будівель йому довелося тимчасово найняти 21 архітектора та 300 креслярів. Серед них був Томас Харлан Еллетт, якому й доручили розробку поштового відділення у Бронксі. Він завершив план у грудні 1934 року, й вже на початку 1935 року документи подали до міського департаменту будівництва.
У вересні 1935 року компанія Cauldwell-Wingate отримала контракт на будівництво вартістю 1,032 мільйона доларів. Будівельником призначили Філіпа С. Сміта-молодшого. Урочиста церемонія закладання фундаменту відбулася 13 червня 1936 року й була відзначена як офіційне свято району, оголошене президентом Бронкса Джеймсом Дж. Лайонсом.
Того ж місяця скульптори Чарльз Руді та Генрі Крейс отримали замовлення на оздоблення фасаду. Вони перемогли у відборі серед майже 400 кандидатів, отримавши по 7 500 доларів кожен. Загалом на об’єкті працювало близько 180 людей. У вересні 1936 року будівництво тимчасово зупинили через страйк каменярів, які виступили проти залучення не профспілкових працівників для обробки вермонтського мармуру. Конфлікт вдалося владнати за тиждень. Завершили будівлю у квітні 1937 року, а загальна вартість склала від 1,03 до 1,25 мільйона доларів.
Особливості архітектури та інтер’єру
Головне поштове відділення Бронкса було спроєктоване архітектором Томасом Харланом Еллеттом у цікавому комбінованому стилі з георгіанськими та класичними елементами. Навколо всієї будівлі простягається гранітна тераса з балюстрадою. З західного боку до головного входу ведуть сходи, з обох боків яких стоять п’єдестали з декоративними елементами у вигляді розеток та зубців. На п’єдесталах встановлені бронзові тримачі для флагштоків.
Підвальний рівень оздоблений гранітом, тоді як основний фасад викладений сірою цеглою. Вікна й двері оформлені арками з вермонтського мармуру. Над головним входом є напис: «Bronx – United States Post Office – New York», оздоблений рослинним орнаментом.
По обидва боки від входу до Великого залу встановлено дві скульптури: «Лист» Генрі Крейса та «Ной» Чарльза Руді. Вони вирізані з білого мармуру, мають 1,2 метра в ширину та 4,3 метра у висоту. Скульптура Крейса зображує людину, яка передає листа матері з дитиною — символ поштового зв’язку у родині. Скульптура Руді ілюструє момент, коли голуб приносить звістку Ною після потопу — алюзія на відомий девіз Поштової служби США: «Ані сніг, ані дощ, ані спека, ані темрява ночі не зупиняють цих кур’єрів на шляху до швидкого виконання їх маршруту». За цю роботу Руді отримав почесну грамоту від Архітектурної ліги Нью-Йорка та був номінований на премію Генрі О. Ейвері.
Площа Головного поштового відділення Бронкса становить близько приблизно 16 000 м². На першому поверсі розташовувалося головне лобі, відділення Бюро внутрішніх доходів та робочі зони для листонош, які обслуговували райони Південного Бронкса. Сюди надходила пошта з Південного Бронкса та Вашингтон-Гайтс на Мангеттені. На другому поверсі обробляли відправлення, які прямували до цих же районів. Там також розміщувалося обладнання для сортування та зони для персоналу. Пентхаус використовувався як склад та офіси. У підвалі були гараж на понад 100 автівок, машинне відділення, електростанція, а також тир на даху для охоронців.
Головний вестибюль — єдине місце, що було доступне для громадськості. Підлога тут вкрита візерунковим темно-сірим тераццо й світло-сірим мармуром. Стіни оздоблені мармуром із фресками. Уздовж стін — іонічні пілястри. Стелі — гіпсові, поділені на кесони, з яких звисають кулеподібні світильники. У дизайні використовували поліровану латунь та фарбований метал. Згодом частину оригінальних меблів замінили на кіоски та нове обладнання.
У вестибюлі — 13 фресок, натхненних творами Волта Вітмена. Серію по-різному називали: «Америка на роботі», «Ресурси Америки» або просто «Америка». Їх створили в 1939 році художник Бен Шан та його партнерка, а пізніше дружина — Бернарда Брайсон, яка перемогла в мистецькому конкурсі. Фрески виконані темперою по вологому тинькуванню та зображують американських працівників.
Історія роботи Головного поштового відділення Бронкса
- 1937–1940-ті роки.
Будівлю Центрального поштового відділення Бронкса відкрили 15 травня 1937 року. Вона мала обробляти до 500 000 одиниць пошти щодня й також вміщувала інші урядові служби. Першим керівником став Вільям Х. Фаррелл-молодший. У 1940-х роках тут встановили автомати для пошти й марок, й будівлю призначили головним поштовим відділенням для району №51 Нью-Йорка.
- 1950–1970-ті роки.
У 1950-х роках запроваджували нові сервіси, зокрема поштову скриньку для автомобілістів та мобільний рентген. У 1963 році з’явився окремий секційний центр сортування пошти (SCF), що пришвидшило доставку. Внутрішні фрески були відреставровані у 1971 році, а в 1976-му фасад визнали міською пам’яткою.
- 1980-ті – 2000-ті роки.
У 1980 році будівлю внесли до Національного реєстру історичних місць. У 1990-х USPS не міг модернізувати будівлю через обмеження для пам’яток. Через нестачу місця частину пошти перенесли на обробку в інші райони, що спричинило затримки. У 1996 році фрески відновили знову.
- 2000-ті – 2010-ті роки.
На початку 2000-х активісти та політики почали боротися за збереження будівлі, коли з’явилися плани переведення обробки пошти до Мангеттена. У 2011 році центр обробки пошти остаточно перенесли, але поштове відділення залишилося.
- 2010-ті – дотепер.
У 2012 році USPS оголосила про намір продати будівлю. Громадськість й політики активно протестували. У 2013 році інтер’єр визнали історичною пам’яткою. У 2014 році будівлю продали компанії Youngwoo & Associates за 19 мільйонів доларів. Новий власник планував зберегти фрески та перепрофілювати приміщення в поштове відділення, офіси, магазини й ресторан.
Youngwoo розпочала ремонт, зберігаючи історичні елементи, однак проєкт постав перед труднощами й затримками. У 2019 році на даху відкрився ресторан Zona de Cuba. У 2024 році будівлю знову виставили на продаж.