Сьогодні академічні досягнення Фордгемського університету вражають. 185 стипендій Фулбрайта, 77% успішних вступників до медичних закладів та понад мільйон годин громадської роботи й стажувань у 2600 компаніях Нью-Йорка. А починалося все з маленького чоловічого коледжу. Історію створення та розвитку відомого навчального закладу Бронкса розкажемо у цій статті на bronx1.one.
Все почалося з великої мрії
У 30-х роках XIX століття у Нью-Йорку був відчутний дефіцит освітніх закладів. Особливо цю проблему відчували на собі іммігранти, яким й так було важко пристосуватися до життя у новій країні без знання мови. У 1839 році Джон Г’юз, єпископ Нью-Йорка, що сам приїхав до США з Ірландії, придбав 100 акрів землі в Роуз-Гілл, що тоді належав графству Вестчестер. Ціна угоди складала 29 750 доларів. Джон Г’юз кілька років збирав ці кошти, бо мав велику мрію — збудувати на цьому місці освітній заклад. Він, які ірландський іммігрант, вважав освіту важливою умовою для покращення життя тих людей, які їхали до Нью-Йорку з різних куточків світу у пошуках кращої долі.

Проте, Г’юз зізнавався, що не мав грошей, щоб почати фінансування нового коледжу. Майже рік він збирав кошти на місцевому рівні, вдалося зібрати лише 10 000 доларів, тому Джон вирушив до Європи за допомогою. Фінансові труднощі, з якими зіткнувся Джон Г’юз при створенні коледжу, відображають бідність католицької громади Нью-Йорка в ті часи. У таких умовах потрібна була велика сміливість та цілеспрямованість для відкриття навчального закладу. Але попри всі труднощі, коледж Св. Іоанна розпочав свою діяльність у 1841 році як єпархіальний заклад. Окрім обмеженого фінансування, проблемою також стали складнощі з пошуком кваліфікованих викладачів та адміністраторів серед духовенства. Та тверда позиція Г’юза та його соратників й відданість ідеї не дозволили закрити коледж навіть у важкі часи. Пʼять років вони відчайдушно будували та розвивали осередок освіти у Нью-Йорку.
Епоха єзуїтів
У 1846 році становище досягло критичної межі. Г’юз вже не мав сил стримувати фінансовий тягар та розвʼязувати кадрові питання. Але й закрити коледж та зрадити свою мрію він не міг. Тому, коли до Г’юза звернулися з пропозицією викупити коледж Св. Іоанна єзуїти, він погодився, бо розумів, що це єдиний шанс врятувати цей заклад. Єзуїти, які прибули до Роуз-Гілл, були французькими вигнанцями, які раніше намагалися організувати навчальний заклад у Кентуккі. Вони були раді переїхати з віддалених територій до місця, що було всього за 7 миль від найбільшого міста країни. Це співробітництво здавалося вигідним для обох сторін.
До кінця XIX століття коледж Св. Іоанна залишався невеликим навчальним закладом, який не міг конкурувати з Єзуїтським коледжем Св. Франциска Ксаверія, що став третім за величиною єзуїтським коледжем у США та Канаді. Протягом перших 70 років кількість студентів, навчальний план та режим дня тут майже не змінилися. Наприклад, у 1907 році у коледжі вчилося лише 109 студентів, майже стільки ж, скільки у перші роки його існування. Розклад був доволі суворий: о 6 годин підйом, о 7 — щоденна меса, потім навчання, о 7 вечора всі повинні були повернутися до своїх кімнат, а о 9 лягти спати. Можливо потенційних студентів відлякував такий складний режим, може не було вмотивованого амбітного керівництва. Хай там як, але популярності єзуїтський коледж на початку XX століття значної не мав. Хоча там у 1907-1911 роках вчився Френсіс Дж. Спеллман, майбутній кардинал та архієпископ Нью-Йорка.

Викладацький склад коледжу складався з 12 єзуїтів, 19 священників та 2 схоластів. Навчальна програма була класичною з акцентом на латинській та грецькій мовах, курсів на вибір не пропонували. Вартість навчання, включаючи проживання та харчування, становила 200 доларів за семестр.
Здобуття статусу університету
Зміни почалися у 1904 році. Тоді президент коледжу Св. Джона, отець Джон Дж. Коллінз, оголосив про намір перетворити коледж Св. Іоанна на університет. Однак одного бажання виявилося замало, цей перехід відбувався поступово й тривав кілька десятиліть, супроводжуючись численними труднощами та невдачами.
Процес почався у 1905 році з відкриття перших двох аспірантур: медичної та юридичної. Медична школа проіснувала лише 16 років й була закрита, здебільшого через фінансові проблеми. Юридична виявилася стійкішою.
Пізніше на базі коледжу було закладено ще 7 аспірантур у різних галузях, включаючи мистецтво, соціальне обслуговування, освіту, релігію та бізнес.

Перетворити невеликий чоловічий коледж на повноцінний університет виявилося непростою задачею. Цей процес часто ускладнювався нестачею фінансування, відсутністю бібліотеки та лабораторій, браком спонсорів та великим навантаженням на викладачів, що заважало їм займатися науковою діяльністю.
Наприкінці 1920-х років, вже позиціонуючи себе як Фордгемський університет, колишній коледж зазнав різкої критики. Його звинуватили у некомпетентному оцінюванні студентів та видачі дипломів з магістерськими та докторськими ступенями всім підряд. Неабияка кількість дипломованих спеціалістів виглядала дивно, адже більшість аспірантів були заочниками, а в університеті навіть не було бібліотеки. У 1935 році Фордгем був виключений з реєстру затверджених закладів Асоціацією американських університетів, що стало для нього важким ударом.
У 1936 році отця Роберта І. Геннона призначили президентом Фордгемського університету з метою відновлення його репутації. Він взяв на себе великі зобов’язання у найважчий період — часи Великої депресії та Другої світової війни. Геннон відновив академічну репутацію Фордгема, розділив посади ректора єзуїтської громади й ректора університету та зробив так, що про Фордгем почали всі говорити у Нью-Йорку.

Фордгем сьогодні
Зараз Фордгемський університет — це приватний американський заклад вищої освіти, що займає три кампуси:
- Роуз Гілл площею 85 акрів відомий готичною архітектурою та зеленими алеями. Тут розташовані Фордгем-коледж у Роуз-Гілл, Школа бізнесу Габеллі, Вища школа мистецтв та наук, а також Вища школа релігії й релігієзнавства.
- Лінкольн-центр охоплює два квартали, тут розташовані підрозділи Школи професійного й додаткового навчання, Фордгемська школа права, Аспірантура ділового управління та Педагогічна аспірантура.
- Вестчестер, де зосереджені підрозділи Школи професійного й додаткового навчання, Аспірантури підприємництва, педагогіки та соціальної роботи.
Університет має 22 спортивні команди та понад 160 клубів й організацій. Студенти можуть розраховувати на гарантоване житло на всі чотири роки навчання.

Найбільший внесок в історії Фордгемського університету зробив Маріо Габеллі, який пожертвував 25 мільйонів доларів на створення Школи бізнесу Габеллі.
Керуючись католицькими та єзуїтськими традиціями, Фордгем сприяє інтелектуальному, моральному та релігійному розвитку своїх студентів, готуючи їх до лідерства в глобальному суспільстві.
Чому студенти обирають Фордгемський університет
Студенти університету Фордгем приїжджають з 46 штатів США та 74 країн світу. Що так приваблює абітурієнтів:
- Академічна репутація.
Фордгем має високий рейтинг серед вищих навчальних закладів США, особливо у сферах бізнесу, права та гуманітарних наук. Він входить до числа провідних університетів США та відомий своїми вимогливими програмами.
- Розташування.
Фордгемський університет розташований у Нью-Йорку, що відкриває студентам доступ до динамічного культурного та професійного середовища. Місто пропонує безліч можливостей для стажувань та працевлаштування, особливо в галузях фінансів, ЗМІ та мистецтв.
- Різноманітні програми.
Фордгем пропонує широкий спектр бакалаврських та магістерських програм у різних сферах, таких як мистецтво, наука, бізнес, освіта та соціальна робота.
- Єзуїтські традиції.
Як єзуїтський університет, Фордгем акцентує увагу на освіті, яка сприяє соціальній справедливості, етиці та громадській активності.
- Сильна мережа випускників.
Університет має надійну мережу випускників, яка може надати цінні зв’язки та підтримку для нинішніх студентів на ринку праці.
- Толерантність.
Університет відкритий для студентів, викладачів та співробітників будь-якої раси, релігії та соціального статусу.
- Кампусне життя.
Фордгем пропонує активне кампусне життя з безліччю студентських організацій, культурних подій та спортивних заходів, що сприяє всебічному розвитку студентів.
- Дослідницькі можливості.
Університет заохочує студентів до проведення досліджень у різних дисциплінах, пропонуючи можливості для участі в значущих проєктах й співпраці з викладачами.

Ці фактори сприяють формуванню репутації Фордгему як одного з бажаніших університетів для отримання вищої освіти.
