Школа Гораса Манна — це синонім до слів еліта, інтелект, конкуренція. Вона формує майбутніх лідерів Америки та пропонує один із найвищих рівнів середньої освіти у США. Але в її історії були певні труднощі, школа навіть була на межі закриття через великий скандал. Подробиці — далі на bronx1.one.
Історія створення
Історія школи Гораса Манна почалася у 1887 році, коли освітній реформатор Ніколас Мюррей Батлер вирішив створити експериментальний навчальний заклад при Педагогічному коледжі Колумбійського університету. Спочатку школа розташувалась у самому серці Грінвіч-Віллидж, на University Place, але зростання популярності й кількості учнів змусило її в 1901 році переїхати до більшого приміщення на 120 вулиці в Морнінгсайд-Гайтс. У 1914 році школа почала ділитися за гендерною ознакою — хлопці переїхали в новий кампус на 246-й вулиці в районі Рівердейл у Бронксі, а дівчата залишилися під опікою Колумбійського університету.
До 1940 року школа остаточно вийшла з-під крила університету й стала самостійною освітньою установою. Випуск 1976 року став останнім суто чоловічим, відтоді у школі стали навчатися й хлопці, й дівчата.
Школа була названа на честь Гораса Манна — палкого прихильника безоплатної освіти, реформатора та просвітника, який як секретар Ради освіти Массачусетсу, конгресмен та президент Антіохійського коледжу зробив неоціненний внесок у доступність шкільної освіти.
Цікаво, що ще одна школа з таким же ім’ям з’явилася в зовсім іншій частині країни — у Сіетлі. Вона почалася у 1901 році як тимчасовий заклад для розвантаження переповненої школи Майнор. Вже за рік з’явилась повноцінна будівля в стилі колоніального відродження, а у 1921 році школу офіційно назвали на честь Гораса Манна.
Велика реконструкція
У 2016-2018 роках школа Гораса Манна у Бронксі пережила нове відродження — як фізичне, так й концептуальне. Архітектурна фірма SOM (Skidmore, Owings & Merrill) зробила масштабну трансформацію для північного кампусу школи, де розміщувалися середній та старший підрозділи. Генеральний план передбачав поєднання старовинної архітектури з новітніми підходами до простору, де освіта, спорт та студентське життя зливаються в єдину систему.
Ключовими елементами нових корпусів стали:
- науковий центр з лабораторіями фізики, хімії та біології, навчальними аудиторіями, кімнатами для підготовки та досліджень;
- кампусний центр — багаторівневий простір з великою кімнатою для зустрічей та зонами відпочинку, що сприяють як самостійному, так й груповому навчанню;
- водний центр з восьмисмуговим басейном, рухомою підлогою, трибунами на 150 місць та універсальними роздягальнями — ідеальний простір для водного поло та спортивних занять.
Кам’яні та цегляні фасади нових споруд гармонійно поєднуються з історичною будівлею спортзалу Prettyman, зведеного ще у 1924 році. Цей спортзал також було модернізовано: нижній рівень відреставровано, а басейн переобладнано на сучасний фітнес-центр. Архітектори зберегли автентичні елементи — дерев’яні балки та червону цеглу, водночас інтегрувавши новий вестибюль, що забезпечує доступ на чотири рівні будівлі та додає зручностей й відкритості простору.
Сьогодні кампус школи Гораса Манна — це не просто освітній майданчик, а добре продумане середовище для саморозвитку, творчості й взаємодії.
Особливості навчання
Школа Гораса Манна пропонує переважно не оцінювальну систему навчання, яка базується на компетенціях та результатах, а не на традиційних оцінках. Учні демонструють свої знання через практичне застосування навичок. Для моніторингу прогресу використовується внутрішня електронна база даних, яка дозволяє викладачам відстежувати відвідування та виконання завдань, генеруючи щомісячні звіти для обговорення з координаторами.
Школа має чотири основні підрозділи:
- ясельний (3 роки – підготовка до школи) на 90-й вулиці в Мангеттені;
- нижчий (дитсадок – 5 клас) у кампусі на Тіббетт-авеню у Рівердейлі;
- середній (6–8 класи) на 246-й вулиці у Рівердейлі;
- вищий (9–12 класи) також на 246-й вулиці.
Окрім цього, школа володіє Природною лабораторією Джона Дорра в Коннектикуті, площею понад 275 акрів, яка використовується для багатоденних виїзних програм. Нещодавно її було оновлено та сертифіковано за екологічним стандартом LEED.
Навчання для учнів з нижчого по вищий підрозділ коштує $61,900 на рік (станом на 2025 рік). Допомога надається виключно на основі фінансової потреби. У 2023–2024 навчальному році 15% учнів отримали понад $14 мільйонів фінансової підтримки.
Школа Гораса Манна пропонує 26 курсів підвищеного рівня та вивчення шести іноземних мов. Базові предмети включають англійську, історію США, природничі науки (біологію, хімію, фізику), математику (алгебра, геометрія, тригонометрія), а також курси з мистецтва, інформатики, здоров’я, фізкультури та консультування.
Іноземні мови: китайська, французька, японська, іспанська (до третього рівня обов’язково), додатково — грецька та латина.
Починаючи з 11 класу, учні мають широкий вибір факультативів: біотехнологія, психологія, економіка, етика, статистика, історія мистецтва тощо.
Неакадемічні вимоги до учнів школи Гораса Манна:
- складання тесту з плавання та отримання сертифіката СЛР від Червоного Хреста;
- участь у громадській роботі протягом усього періоду навчання;
- відвідування «Днів служіння та навчання» у старшій школі;
- здійснення позакласних або класних проєктів служіння (обов’язково для 6–9 класів);
- у молодших класах — щорічна акція «Турбота в дії» для учнів та їхніх родин.
Приймання до школи є конкурентним. Враховуються попередні оцінки, співбесіди, есе та результати тестів ISEE або SSAT.
Пляма на репутації школи
6 червня 2012 року у «The New York Times» опублікували статтю, в якій колишній учень школи звинуватив вчителів у численних випадках сексуального насильства над учнями, що тривали протягом 1970-х, 1980-х та 1990-х років. Це спричинило хвилю гучних скандалів та розслідувань, що різко знизило позиції школи в усіх поважних рейтингах.
Багато жертв були згадані за ініціалами або частковими іменами, оскільки строк давності в штаті Нью-Йорк для подібних справ завершувався, коли потерпілим виповнювалося 23 роки. Декілька фігурантів справи померли, зокрема один з обвинувачених та один з учнів наклали на себе руки.
Влітку 2012 року спільнота школи разом з випускниками, заснували незалежну благодійну організацію Hilltop Cares. Мета фонду — підтримка жертв школи та сприяння зціленню громади.
У березні 2013 року повідомлялося про переговори між школою та понад 30 колишніми учнями щодо фінансової компенсації. Загалом було звинувачено 18 викладачів, а зловживання охоплювали понад 40 років до 2000 року. У квітні 2013 року «The New York Times» повідомила, що школа досягла мирової угоди з приблизно 27 із 37 ідентифікованих жертв. 24 травня 2013 року адміністрація школи офіційно попросили вибачення перед громадою та оприлюднила нові заходи безпеки та протоколи, запроваджені для захисту нинішніх та майбутніх учнів.
З тюрми за парти елітної школи
Але відома школа Гораса Манна не лише скандальними розслідуваннями, а й дуже корисними та важливими ініціативами. Одна з них — курс під назвою «Подолання розбіжностей: сучасна американська ідентичність».
Восени 2024 року декілька ув’язнених з виправного центру штату Мен у Віндхемі долучилися до унікального навчального курсу разом зі старшокласниками школи Гораса Манна. Ідея програми з’явилася ще у 2019 році після показу фільму «Коледж за ґратами» документалістки Лінн Новік — випускниці школи Гораса Манна. Фільм показував освітню програму Бард-коледжу для ув’язнених у Нью-Йорку. Учень школи Саймон Шакнер запропонував створити щось подібне. Після початкового скепсису та завдяки пандемійному досвіду дистанційного навчання школа врешті погодилася. Так розпочалася співпраця з виправними установами штату Мен.
Одним із викладачів програми став Брендон Браун — колишній в’язень, який після 17 років за ґратами здобув ступінь бакалавра, а згодом й магістра. Він прагне бути прикладом для інших і зберігати зв’язок із тими, хто ще відбуває покарання.
Курс організовано як змішану програму: спочатку учні школи Гораса Манна знайомляться з тюремною освітою, переглядають фільм, а потім три дні на тиждень проходять спільні заняття онлайн. Особлива увага надається обміну досвідом та подоланню упереджень.
Передбачено також живі зустрічі тимчасових однокласників. Студенти школи приїжджають до Мену. Разом вони проводять ігри, дискусії, обмінюються подарунками — светрами та футболками з символікою курсу. Для ув’язнених ця програма стала не лише способом навчання, а й шансом переосмислити себе.
«Моє серце завжди буде з тюремною освітою», – сказав Брендон Браун про курс. «Доки не настане день, коли нам більше не знадобиться в’язниця… єдине, що наблизить нас до скасування цієї системи в її нинішньому вигляді, це продовжувати навчати людей. Немає нічого більшого, що ви можете зробити для ув’язненої людини, ніж дати їй можливість навчатися, зокрема дізнаватися про середовище, в якому вона перебуває, та про те, як його змінити».