Пивоваріння — доволі старе ремесло, яке існувало в Америці кілька століть тому. Варили пиво з давніх-давен і в Бронксі. Але справжнього розквіту пивоварні тут досягли у XIX столітті. Що саме сприяло цьому в ті часи, яке пиво та де полюбляли пити мешканці Бронкса 150-200 років тому, розкажемо у цій статті на bronx1.one.
Передумови успішного розвитку пивоваріння у Бронксі
Існувало кілька причин успішності пивоварної промисловості в Бронксі. Серед них можна виділити наступні:
- Дешевизна землі приваблювала підприємців, які прагнули створити нові виробництва без великих капіталовкладень;
- Наявність надлишкового капіталу дозволяла ризикувати в прибуткових бізнесах;
- Транспортна модернізація з’єднала Бронкс із Мангеттеном, що дозволило створити великий індустріальний центр;
- Зручна мережа залізниць та наявність водних шляхів забезпечували доступ до стратегічної сировини, такої як хміль і ячмінь, які вирощували на півночі Нью-Йорка;
- Стрімкий розвиток науки та різних досліджень торкалися також захисту води та сировини, що було вигідно для пивоварень;
- У Бронксі була зосереджена значна кількість робочої сили з-поміж іммігрантів;
- Сприятливі географічні умови дозволяли пивоварам доставляти чисту воду з Адірондака по акведуку Кротон та лід з озер у північній частині штату.
Взагалі на початку XIX столітті пиво вважалося більш безпечним напоєм порівняно з водою, оскільки під час переробки води з колодязів, яка деколи була досить сумнівної якості, гинуло більшість шкідливих бактерій та збудників хвороб. Також вода значно очищалася від мікробів під час бродіння, тому в ті часи навіть діти часто вживали пиво.
Як німецьке пиво зʼявилося в Америці
Щоб зрозуміти причини появи традиційного німецького пива на іншому континенті, треба повернутися до історії Німеччини XIX століття. Ця країна завжди була розділена на герцогства, князівства та графства. Попри короткий період об’єднання під правлінням Карла Великого, Німеччина все одно постійно була у стані внутрішніх конфліктів, що заважало їй досягти економічного розвитку. Проте індустріалізація там почала набирати обертів, як і у всій Європі, на початку XIX століття. Це спричинило занепад аграрного сектору. Водночас Європу захопила хвиля революцій. Тож багато німців шукали політичної та економічної свободи. В Європі знайти притулок було складно, бо стабільності та спокою ніде не було. Тому емігранти намагалися втекти якомога далі від буремної революційної Європи. Америка була ідеальним притулком на той час.
Опинившись в чужій країні, багато європейців проявили неабиякий підприємницький дух. По-перше, їм хотілося зберегти та підтримати свої традиції, кулінарні у тому ж числі. Для іммігрантів харчові звички стали важливими не лише для щоденного життя, але й для збереження пам’яті про рідний край й відтворення традицій. Так, італійці в Америці почали робити пасту та піцу, французи відкривати всюди свої пекарні, а німці варити пиво.
Таким чином, іммігранти зробили великий внесок у промисловість та економіку Бронкса у XIX столітті. По-перше, вони забезпечували дешеву робочу силу, а по-друге, самі ставали активними споживачами товарів та послуг.
Бронкс швидко реагував на технологічні й транспортні зміни, які супроводжували індустріалізацію в США. Податкові та адміністративні умови були більш-менш сприятливі, уряд переважно лояльний. Тому нові бізнеси тут розвивалися доволі стрімко та ефективно.
Німці не були в захваті від американського пива, тому підприємливі виробники скористалися дешевими землями в Бронксі, відкриваючи пивоварні для виготовлення власного продукту. Лагер, легке пиво з низьким вмістом алкоголю, став популярним серед жителів Нью-Йорка, які втомилися від важчих елів. Лагер — це не тип пива, а процес його виготовлення. Німецькі пивовари вміли контролювати процес бродіння, що дозволяло їм створювати легкі й освіжаючі напої. Але вони зіткнулися з певними труднощами. Світле пиво вимагало повільнішого бродіння та холоднішої температури, ніж ель.
Та вихід знайшовся. Німецькі пивовари сприяли розвитку в Нью-Йорку льодового бізнесу. Докладніше про це та одну з льодових фабрик у Бронксі читайте за посиланням.
Вплив індустріалізації на галузь пивоваріння
XIX століття відзначилося бурхливим сплеском індустріалізації майже у всіх галузях. Суспільство стало більш платоспроможним: зростання доходів призвело до збільшення споживання. Завдяки залізницям, будівництву доріг та портів, холодильному обладнанню, громадському транспорту, новим винаходам та автоматизації багатьох процесів на виробництві рівень життя зріс. Індустріалізація відчутно вплинула на економіку Бронкса та соціально-політичну ситуацію.
Впровадження нових технологій сприяло швидкому розвитку й виробництву пива, що дало змогу оптимізувати процес виготовлення хмільного напою, зменшивши залежність від ручної праці.
Та головним каталізатором й рушійною силою індустріалізації Бронкса все ж таки були нові дороги. За 85 років було прокладено понад 250 000 миль залізниці, яка дала перший поштовх до буму нерухомості в Бронксі. Галузь пивоваріння приваблювала заможних підприємців, адже бізнес був прибутковим. Багато хто створював цілі монополії та комплекси.
Наприклад, у власності Джейкоба Рупперта на той час була льодова фабрика, пивоварня та бейсбольна команда «Нью-Йорк Янкіз». Все разом це приносило колосальні прибутки та кожна окрема структура доповнювала інші.
Спочатку пивоварні у Бронксі були невеликими й обмежувалися місцевим ринком. Але з розвитком льодової промисловості, автоматизації виробництва та розширенню транспортної мережі географія збуту продукції розширилася. Дві основні інновації: холодильники та пастеризація — сприяли зменшенню витрат на транспортування та запобігали псуванню пива в дорозі. Це дозволило пивоварам доставляти пиво на більшу відстань.
Відомі пивоварні у Бронксі у XIX столітті
До 1870 року в Бронксі вже працювало чотирнадцять пивоварень. Розкажемо про найвідоміші з них:
- HAFFEN.
Пивоварня була розташована на сьогоднішній Східній 152-й вулиці та Мелроуз-авеню. Вона мала товсті чотирьох футові стіни, що забезпечували комфортну прохолодну температуру всередині. Власник — Маттіас Хаффен, німець, який приїхав до США в 1831 році. Тут він одружився з ірландкою Кетрін Хейс. В родині було 4 сини, двоє з яких приєдналися до пивного бізнесу, коли виросли. А ще один з братів був відомим політиком, який став першим президентом округу Бронкс. Пивоварня під керівництвом династії Хаффен проіснувала 61 рік й була продана у 1917 році тому самому пивно-бейсбольному магнату — Джейкобу Рупперту.
- HUPFEL.
Розташована на авеню Сент-Енн між 158-ю та 160-ю вулицями. Сьогодні це єдина пивоварня дев’ятнадцятого століття, будівля якої збереглася до наших днів. У 1863 році Антон Хойпфель заснував пивоварний бізнес, згодом передав його двом своїм пасинкам: Адольфу та Джону. Брати вправно керували справами та долучили до бізнесу згодом й своїх дітей. Закрилася пивоварня у 1938 році.
- EICHLER.
Джон Ейхлер — уродженець Баварії. Він завжди захоплювався пивоварінням, навчався на пивоварні «Wolff Ott» у рідному місті Ротенбург, потім працював на пивоварні «Wertheim» у Бадені та «Hazen» у Берліні. У 29 років Джон прибув до Нью-Йорка, де швидко отримав роботу на пивоварні «Franz Ruppert’s, Turtle Bay Brewery» на Мангеттені, де працював до 1865 року. Назбиравши гроші, Ейхлер придбав пивоварню «Kolb Brewery» на Третій авеню та 169-й вулиці в Бронксі та заснував власне виробництво.
«Ейхлер» — одна з небагатьох пивоварень Бронкса, які пережили заборону. В 1947 році його підприємство було поглинуто компанією «Rheingold Brewing», яка використовувала марку Eichler до 1950 року. Завод знесли приблизно в 1965 році. Джон Ейхлер помер у Німеччині, але був похований на кладовищі «Вудлон» у Бронксі.
Статтю про розвиток бізнесу у Бронксі наприкінці XX – на початку XIX століття читайте за посиланням.