Він відомий у світі як бізнесмен, який двічі побудував компанії з нуля до списку Fortune 500. З юного звичайного бухгалтера, який колись викладав вечорами в інституті, Броуд перетворився на мільярдера та людину, що залишила відбиток у бізнесі, політиці й культурному житті США. Броуд також поступово став відомим філантропом, вкладаючи свої багатства у мистецтво, освіту й міські проєкти. Докладніше про цю видатну особистість — далі на bronx1.one.
Скромний бухгалтер
Елі Броуд з’явився на світ 6 червня 1933 року у Бронксі, у родині єврейських емігрантів із Литви — Ребекки та Лео. Його батько працював маляром і водночас тримав невеличкі крамниці «п’ять за десятку», а мати підробляла швачкою. Коли хлопчику було шість, сім’я переїхала до Детройта — міста, яке стало справжньою школою життя для майбутнього бізнесмена.
Ще підлітком Елі зрозумів ціну важкої праці. Він продавав жіноче взуття, ходив по домівках зі сміттєвими пакетами, а згодом працював за свердлильним верстатом на заводі Packard Motor. У школі й університеті він не боявся будь-якої роботи, і це виховало в ньому наполегливість, яка згодом приведе до великих справ.
У 1951 році Елі закінчив Центральну середню школу Детройта, а вже через три роки став випускником Мічиганського державного університету, де вивчав бухгалтерію та економіку. Ще у 20 років Броуд склав іспит на сертифікованого бухгалтера штату Мічиган, ставши наймолодшою людиною, якій це вдалося на той час.
Авантюрний та азартний підприємець
У середині 1950-х років молодий бухгалтер Елі Броуд працював у Детройті й лише починав свою кар’єру. Паралельно він підробляв викладанням та навіть відкрив власну бухгалтерську фірму. Саме тоді доля звела його з Дональдом Кауфманом, родичем дружини, який займався невеликим будівельним бізнесом. Броуд почав вести йому облік, але невдовзі побачив, що справжні гроші криються не в бухгалтерських звітах, а в самій нерухомості.
Він уважно вивчав ринок, переглядав професійні журнали й прораховував схеми фінансування. У 1956 році Броуд вирішив ризикнути. Він позичив у батьків дружини 12 500 доларів та разом з Кауфманом відкрив спільну справу.
Вони розробили просту, але революційну модель будинку для молодих сімей: без підвалів, з навісом для авто, зведений швидко й за нижчою ціною, ніж у конкурентів. Перші будинки коштували 13 700 доларів. Вже після одного вікенду продажі злетіли — сімнадцять угод одразу. За два роки вони збудували понад 600 будинків у передмісті Детройта.
Успіх підштовхнув партнерів шукати нові горизонти. Вони вирушили до Аризони, а потім — у Каліфорнію. У 1963 році штаб-квартиру компанії, що отримала назву Kaufman and Broad (тепер KB Home), перенесли до Лос-Анджелеса. Це був перший забудовник, який вийшов на біржу, а згодом і на Нью-Йоркську фондову біржу. Поступово KB Home стала одним з найбільших гравців на ринку житла США.
Але Броуд не зупинився на досягнутому. У 1971 році він купив страхову компанію Sun Life Insurance Company of America. Як і колись у будівництві, він занурився в дослідження нової сфери та побачив величезний потенціал у фінансових продуктах для майбутніх пенсіонерів. Так з’явилася SunAmerica, яка спеціалізувалася на ануїтетах та пенсійних заощадженнях. У 1989 році вона вийшла на біржу, а у 1998-му році Броуд продав її корпорації AIG за рекордні 17,8 мільярда доларів.
До того часу Елі Броуд став одним з найбагатших людей Америки, його статки оцінювалися в мільярди доларів. Він здобув репутацію безкомпромісного й цілеспрямованого бізнесмена, який не боявся ризикувати.
«Якщо ви весь час перестраховуєтесь, ви не далеко зайдете», — любив повторювати Броуд.
Спадок щедрості
Елі та Едіт Броуд ніколи не розглядали багатство лише як особистий привілей. Для них воно стало інструментом творення кращого майбутнього. Разом вони заснували два фонди — Фонд Елі та Едіт Броуд та Фонд мистецтва Броуда. Через ці інституції подружжя передало понад 5 мільярдів доларів на розвиток освіти, науки, медицини та культури.
У науці Броуди мислили масштабно. Вони інвестували сотні мільйонів у геноміку, біомедичні дослідження й пошуки нових методів лікування хвороб. Найгучнішим стало партнерство з Гарвардом та Массачусетським технологічним інститутом. У 2003 році подружжя пожертвувало 100 мільйонів доларів на створення Інституту Броуда. Його мета — розкрити таємниці людського геному та зробити відкриття доступними для вчених усього світу. За два десятиліття фінансування інституту перевищило мільярд доларів.
Не оминула їхня увага й сфера досліджень стовбурових клітин. У Каліфорнії за підтримки подружжя з’явилися потужні наукові центри. А програма медичних досліджень Броуда допомагала вченим розробляти нові методи профілактики й лікування запальних захворювань кишківника, співпрацюючи з міжнародними фондами.
Водночас Елі та Едіт вкладали кошти в освіту. Вони підтримали Каліфорнійський технологічний інститут, фінансуючи стипендії й лабораторії, а також свою альма-матер — Мічиганський державний університет. Там вони заснували бізнес-школу та художній музей, спроєктований легендарною архітекторкою Захою Хадід.
Але найбільш яскраво філантропія Броудів проявилася в культурі. Вони вірили, що велике місто неможливе без мистецтва. Елі став співзасновником Музею сучасного мистецтва в Лос-Анджелесі, а згодом подружжя профінансувало будівництво концертного залу імені Волта Діснея за проєктом Френка Гері. У 2015 році вони відкрили власний музей — The Broad, що швидко став однією з головних мистецьких принад Лос-Анджелеса, зібравши мільйони відвідувачів.
Броуди не просто фінансували музеї чи університети — вони змінювали вигляд Лос-Анджелеса, робили науку та культуру доступними, а освіту перспективнішою.
«Елі Броуд був найвпливовішим громадянином Лос-Анджелеса свого покоління», – казав мер Лос-Анджелеса Ерік Гарсетті. «Він любив це місто так глибоко, як ніхто інший, кого я коли-небудь знав».
Їхній спадок — це не лише колекції мистецтва чи нові будівлі. Це ціла філософія: багатство має працювати на суспільство, а не лише на власника.
Захоплення, визнання та спадщина
Елі Броуд був людиною, яка мислила масштабно — у бізнесі, мистецтві та суспільних ідеях. Фінансовий успіх був лише стартом, Броуд прагнув залишити слід у світі через свої ідеї, книги, колекції мистецтва та суспільні ініціативи.
У 2012 році світ побачила його книга «Мистецтво бути нерозсудливим: уроки нетрадиційного мислення», яка швидко стала бестселером. У ній Броуд закликав мислити нестандартно, ризикувати та шукати нові шляхи там, де інші бачать лише проблеми.
Вплив Елі Броуда виходив далеко за межі бізнесу. Як демократ, він мав вагу у політиці, організовував проведення партійного з’їзду в Лос-Анджелесі, але водночас не соромився підтримувати й республіканців, якщо бачив у цьому користь. Він також відкрито висловлювався у громадських питаннях. У 2019 році в колонці для New York Times Броуд закликав до оподаткування багатих, підкреслюючи, що економічна нерівність підриває душу країни. Він написав статтю під назвою: «Я належу до 1 відсотка. Будь ласка, підвищте мої податки». У статті Броуд пояснив:
«Настав час для тих з нас, хто має велике багатство, взяти на себе зобов’язання зменшити нерівність доходів, починаючи з вимоги оподатковуватися за вищою ставкою, ніж у всіх інших».
Мистецтво займало особливе місце в житті Елі Броуда. Разом з дружиною він почав збирати колекцію у 1973 році з покупки малюнка Ван Гога «Кабани у Сент-Марі». З часом колекція зросла до майже 600 творів у приватному зібранні та понад 1500 у Фонді мистецтва Броуд, включаючи роботи Пікассо, Матісса, Міро та інших майстрів повоєнного та сучасного мистецтва.
Особисте життя Броуда відзначалося увагою до архітектури та дизайну. У 1990-х роках він та Едіт замовили будинок у Брентвуді за проєктом Френка Гері, а на узбережжі Малібу побудували будинок площею понад 500 м² за проєктом Річарда Мейєра. Ця пристрасть до естетики поєднувалася з прагненням до інновацій та комфорту в кожному аспекті життя.
Елі Броуд помер 30 квітня 2021 року у віці 87 років у Лос-Анджелесі після тривалої хвороби. У нього залишилися дружина та сини Джеффрі й Гері.
За життя Броуд отримав численні відзнаки. Він був членом Американської академії мистецтв та наук, кавалером Національного ордена Почесного легіону Франції, лауреатом медалі Карнегі, премії Девіда Рокфеллера та інших міжнародних нагород. У 2016 році журнал Time включив його до списку 100 найвпливовіших людей світу.
Елі Броуд залишив по собі спадок не лише як бізнесмен, а і як мислитель, колекціонер, новатор та натхненник. Його життя демонструє, що справжній успіх вимірюється не тільки багатством, а здатністю змінювати світ навколо себе.