Наше життя складається таким чином, що інколи нам доводиться звертатися до лікарів. І хоча ми часто критикуємо американську медицину чи страхові компанії, але погодьтеся, без них наше життя було б не таке зручне. Особливо без медиків, які за гроші чи безкоштовно надають нам медичну допомогу різного рівня складності. А тому уявіть, яким щастям для мешканців Бронкса стало відкриття першої лікарні в цьому боро Нью-Йорка в кінці ХІХ ст. Адже у них з’явилася можливість отримувати кваліфіковану медичну допомогу. Першим закладом, який постав у цій місцевості, стала лікарня Фордхем (Fordham Hospital). Детальніше про історію та працівників цього закладу розповість видання bronx1.one.
Історія університету
Як зазначає видання nytimes, можливо ви звернули увагу на схожість назв лікарні та приватного навчального закладу – університету Фордхема (Fordham University)? Справа в тому, що ви не помилились – вони дійсно пов’язані. Ця лікарня була створена на базі закладу чи, точніше сказати, для закладу, на його території. А тому спершу розповімо детальніше про цей інноваційний університет (бо тільки передові вузи, на наш погляд, засновують медичні заклади для власних потреб та для населення, яке проживає поряд), а далі – про лікарню.
Університет Фордхема (Fordham University) було засновано як Коледж св. Джона в 1841 р. Відкрив його єпископ Нью-Йоркської єпархії Джон Г’юз (John Hughes). На час створення тут університету заклад був одним з найстаріших в штаті, і став першим вищим навчальним закладом на північному сході США. Розташовувався університет в Бронксі, в місцевості, що називалася Фордхем (тоді це було невелике поселення поряд з Нью-Йорком). Але повернемося до нашого коледжу.
В 1846 р. коледж було продано ордену єзуїтів: права на його використання в якості навчального закладу перейшли до представників ордену, але земля та майно залишилися у власності Джона Г’юза. З цього часу коледж почав розширюватися, було збудувано приміщення для навчання на Мангеттені. В закладі викладали латину, грецьку мову, літературу, історію, релігію, математику, географію, риторику, філософію. Тут, починаючи з 1859 р., була власна бейсбольна команда, яка активно грала на різноманітних змаганнях штату.
В 1904 р. в коледжі було відкрито юридичний та медичні факультети. А в 1907 р. навчальний заклад отримав право офіційно називатися університетом. Ще раніше, а саме в 1892 р., тут було відкрито лікарню. Про неї ми й розповімо далі.
Лікарня Фордхем (Fordham Hospital)
Як було вже сказано, лікарня Фордхем (Fordham Hospital) була першою лікарнею в Бронксі (всі інші знаходились на Мангеттені). Вона постала на Валентайн-авеню (Valentine Avenue) біля Кінгсбрідж-роуд (Kingsbridge Road). Це було не надто зручне розташування для місцевих мешканців, адже знаходилась вона на віддалі від житлових кварталів, доріг, загалом в незабудованій місцевості, а тому з часом (через 6 років) лікарня переїхала на Акведук-авеню (Aqueduct Avenue) та розмістилась на площі Сент-Джеймс (Saint James Square). На той час це був маленький медичний заклад, який надавав допомогу місцевому населенню. Протягом наступних десятиліть лікарня розвивалася і змінювалася. В 1907 р. вона знову змінила розташування і переїхала на перетин Південного бульвару (South Boulevard) та проспекту Кротона (Croton Avenue). А отже, розмістилася поряд з університетом Фордхем. Будівлю лікарні збудував архітектор Раймонд Ф. Альмірал (про нього читайте далі).
Лікарня та університет мали спільне керівництво. Зокрема, президент лікарні був паралельно деканом медичної школи університету. А студенти, які вивчали медицину в цьому навчальному закладі, могли продовжувати навчання в інтернатурі.
В 1930-ті роки лікарня отримала можливість за рахунок федеральних коштів оздобити свої стіни художніми розписами. А тому художниці Емілі Ньютон Барто (Emily Newton Barto) та Елізабет Дірінг (Elizabeth Dearing) прикрасили стіни медичного закладу своїми творами.
На чому спеціалізувалася лікарня
Лікарня Фордхем як багатопрофільна медична установа надавала лікування від різних хвороб та для всіх станів пацієнтів. Зокрема, там були розгорнуті відділення для лікування хвороб серця та судин, онкології, пульмонології, гастроентерології, неврології та інших. Також в лікарні були розгорнуті екстрені відділення для надання допомоги в разі травм та різних надзвичайних ситуацій.
За різними джерелами, кількість працівників, що працювали в лікарні Фордхем, становила від 1 000 до 2 000 людей. Зокрема, до складу медичного персоналу входили лікарі, медичні сестри, фельдшери, лаборанти та інші медичні працівники. Після закриття лікарні вони мали можливість знайти нову роботу, адже були попереджені заздалегідь.
Реймонд Ф. Алмірал – архітектор лікарні
Реймонд Ф. Алміралл (Raymond F. Almirall) народився 1869 р. в Нью-Йорку, вивчав архітектуру в Корнельському університеті (Connell University) та школі мистецтв в Парижі. Створивши власну компанію разом з партнером, а далі займаючись нею сам, Реймонд Ф. Алміралл (Raymond F. Almirall) збудував понад 26 будівель в Нью-Йорку та за його межами (собор у Ямайці). Всі створені ним споруди були побудовані за допомогою конструкційної сталі, армованого бетону та залізобетону.
Боротьба за лікарню
Лікарня змогла пропрацювати понад 80 років. Протягом тривалого часу на неї сипались скарги через незадовільний пожежний стан, низької якості засоби для анестезії та неналежну стерилізацію інструментів та матеріалів. Коли були прийнято рішення про її закриття, то відбулися протести громадськості. Також представники влади виступили за її закриття, адже вважали Фордхем «застарілою медичною богаділлю».
Планувалося закрити Фордхемську лікарню (Fordham Hospital) та стару муніципальну лікарню в Моррісанії (Morrisania) і відповідно будувати на їх місці чи замість них 2 нові. Але протягом перегорів між громадськістю Бронкса та представниками міської влади дійшли домовленостей, що буде відкрито лише один заклад. Він називатиметься Північно-центральна лікарня Бронкса (Bronx North Central Hospital). Її вартість складе 94 млн. доларів і вона буде збудована поряд з лікарнею Монтефіоре (Montefiore Hospital). Нова лікарня матиме 412 ліжок. Це означає, що Бронкс не отримає адекватної кількості ліжок, адже старі лікарні мали разом 694 ліжка. Також однією з проблем закриття старих лікарень та виникнення нових є угоди про афілювання, коли лікарні можуть обслуговувати лише певних пацієнтів чи брати на роботу лише медсестер для певної частини Бронксу. Такі ж застереження висловлювали католицькі священики, які раніше відігравали значну роль в Фордхемському університеті (Fordham University), а отже й в лікарні.
Всі зазначені проблеми були висловленні громадськістю представникам влади, а тому останнім довелось провести переговори з усіма зацікавленими сторонами, щоб в подальшому афілювання відбувалося в лікарні Лінкольна (Lincoln Hospital).
Закриття лікарні призвело до значного погіршення доступу до медичної допомоги для мешканців боро та на тривалий час стало об’єктом суспільної дискусії. Втім, деякі з будівель лікарні були перетворені на інші цілі, такі як місце для зберігання архівних документів і культурні центри.
Отже, 15 липня 1976 р. лікарня була закрита через звинувачення в незадовільній роботі. Будівлю лікарні було зруйновано і на її місці збудовано паркувальний майданчик для університету.